МІНІМАЛЬНІ СТАНДАРТНІ ПРАВИЛА ПОВОДЖЕННЯ З УВ'ЯЗНЕНИМИ

- звід спец. міжнар. стандартів поводження із засудженими, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі. Вироблені в ході міжнар. співробітництва і враховують світовий досвід гуманістич. засад при виконанні покарань з макс. дотриманням прав людини.

Розроблення проекту міжнар. правового док-та, в якому були б зафіксовані відправні позиції для нац. законів стосовно виконання покарань у вигляді позбавлення волі та поводження з ув'язненими, розпочате ще 1926. Його засади схвалені Лігою Націй у 1934. Остаточно М. с. п. п. з у. прийняті 1-м Конгресом ООН з питань запобігання злочинності та поводження з правопорушниками в м. Женеві (Швейцарія) 1955 і схвалені ЕКОСОР у резолюціях від 31.VI 1957 і 13.V 1977. У наст, роки текст Правил неодноразово коригувався у зв'язку із заг. розробками проблеми прав людини. Нині Правила складаються із вступу, 95 статей і додатку, в якому викладено 13 процедур їх виконання. За структурою вони поділяються на дві частини: перша частина стосується всіх категорій ув'язнених, друга — окр. категорій їх (осіб з псих, вадами; тих, що перебувають під слідством, та ін.). Правила стосуються практично всіх питань покарання у вигляді позбавлення волі: регламентують класифікацію засуджених до цього виду покарання, його відбування, режим у місцях позбавлення волі, працю засуджених, виховну роботу з ними, організацію їх житлових приміщень, харчування, мед. обслуговування тощо. Грунтуючись на гуманістич. вимогах дотримання прав людини, Правила передбачають забезпечення кожного засудженого ситною, доброякісною їжею, укомплектування мед. стаціонарів кваліфікованим персоналом, необхідним обладнанням, ліками. Режим утримання ув'язнених, за цими Правилами, має максимально сприяти підтриманню їхніх соціально корисних зв'язків із зовн. світом, звести до мінімуму різницю між життям у в'язниці і на волі. Правила забороняють застосування тілесних покарань за дисциплінарні проступки, ув'язнення в темній камері, жорстоких, нелюдських і таких, що принижують людську гідність, заходів.

Праця засуджених має відповідати їхнім фіз. і псих, можливостям і справедливо винагороджуватися. Засуджені повинні мати можливість відправляти реліг. обряди і т. ін. У Правилах зазначено, що через різноманітність юрид., соціальних, екон. та геогр. умов країн, які визнають їх, не всі положення Правил можна застосовувати повсюдно і одночасно. Україна зобов'язалася дотримуватись рекомендацій, викладених у Правилах.

Ю. В. Александров.