ІСПИТОВИЙ ТЕРМІН [ИСПЫТАТЕЛЬНЫЙ СРОК]

- за трудовим правом - строк, який може встановлювати адміністрація підпри-ємства або установи, беручи працівника на постійну роботу, для визначення його при-датності до виконання даної роботи. І.т. згідно з законодавством про працю не може встановлюватись більше шести днів для ро-бітників, для службовців на некваліфіковані і менш відповідальні роботи - більше двох тижнів! для службовців, що зараховуються на відповідальну роботу, - більше місяця. Ці строки не можуть бути продовжені ні самою адміністрацією, ні за згодою її з працівни-ком. На час І.т, робітники і службовці ко-ристуються правами і виконують обов'язки, як і всі працівники. Звільнятись за власним бажанням у період І.т. працівник може ли-ше в загальному порядку. Залежно від на-слідків випробування працівника або зали-шають на роботі, або звільняють. Резуль-тати випробування оцінює адміністрація підприємства (установи). Якщо вони вияви-лися негативними, то адміністрація може до закінчення І.т. або відразу ж після його за-кінчення звільнити працівника без попе-редження і виплати вихідної допомоги. Коли працівник не згодний з негативною оцінкою наслідків випробовування, то він має право оскаржити його в органи, що розв'язують трудові спори. Всі трудові спори, що виник-ли між працівником і адміністрацією під час І.т., розв'язуються у загальному порядку. Якщо після закінчення І.т. працівника не звільнили, то він вважається зарахованим на постійну роботу, і спеціального наказу про прийняття його на роботу не видають. У разі, коли в період І.т. працівник захворів, тривалість І.т. збільшується на кількість днів тимчасової непрацездатності.