Навигация
 
б-бен
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

БЕЛЬГІЯ

Королівство Бельгія (Belgique, Royaume de Belgique; België, Koninkrijk België) — держава в Європі. Тер. — 30,518 тис. км2. Нас. — 10,132 млн. чол. (1995): фламандці (50,3 %), валлони (38,5 %), італійці, французи, німці та ін. Столиця — м. Брюссель. Адм.-тер. поділ: 9 провінцій, округи (кантони), комуни. Держ. мови — фламандська та французька. Грошова одиниця — бельгійський франк.

Нац. свято — День присяги короля (21 липня). Бельгійська держава виникла 10.XI

1830 шляхом поділу Нідерландів. У лютому

1831 Національний конгрес країни прийняв конституцію Б., яка з багатьма змінами та доповненнями діє і сьогодні. Найсуттєвіші

Державний герб Бельгії

конст. зміни, зроблені 1970, 1980 і 1988, започаткували і розвинули процес федералізації Б. Заверш. етапом цього процесу було прийняття парламентом нової ред. конституції (1994).

Б. — парламентарна монархія. Король — глава д-ви. Формально йому належить законод. і викон. влада. Всі акти короля контрасигнуються членами уряду. Реальну ж законод. владу здійснює двопалатний парламент. До складу його нижньої палати — палати депутатів—входять 150 депутатів, обраних шляхом заг. і прямих виборів. Віковий ценз для активного і пасив, виб. права — відповідно 18 і 21 рік. Вибори проводяться за пропорційною системою. До складу верхньої палати — сенату — входить 71 сенатор. 40 з них обираються шляхом прямих виборів (25 — фламандською колегією виборців, а 15 — валлонською), 21 сенатор призначається радами — представн. органами громад (10 — радою фламандської громади, 10 — радою валлон, громади і 1 — радою германофонної громади). Нарешті, 10 сенаторів кооптуються, тобто їх призначають вже обрані та призначені сенатори: 6 з них призначаються тими сенаторами, котрі обрані фламанд. колегією виборців і призначені радою фламандської громади, 4 — відповідно валлон, колегією виборців і радою валлон, громади. Порядок формування верх, палати відбиває складну природу бельг. федералізму. Особливість сенату: його членом є спадкоємець престолу з моменту свого повноліття. Термін повноважень депутатів і сенаторів — 4 роки.

Обидві палати рівноправні в законод. процесі. Разом з тим кожна з них має свої владні повноваження. Так, палата депутатів домінує при прийнятті бюджету. Процедура формування уряду передбачає т. з. інвеституру, що здійснюється лише у нижній палаті. Саме перед цією палатою уряд і несе політ, відповідальність. Король може розпустити нижню палату. її розпуск зумовлює і розпуск сенату.

Реально вищим органом викон. влади є уряд — Рада міністрів. У конституції відсутнє визначення уряду, хоча й є спец, розділ «Федеральний уряд». З 1980 при формуванні уряду застосовується нац.-представницький принцип, за яким встановлено співвідношення між міністрами фламанд. і валлонського походження.

Вищим судом загальної юрисдикції є Касаційний суд. У систему заг. судів інтегровані спец, суди — трибунали з труд, спорів і комерц. трибунали. Функціонує Конституційний (арбітражний) суд, до компетенції якого, крім традиц. повноважень, віднесено контроль за дотриманням прав нац. громад і меншин.

За формою держ. устрою Б. — федерат, д-ва, що складається з громад і регіонів. Визначено 3 громади — валлонську, фламандську і германофонну. За принцип формування громад взято етн. належність населення. Існує також 3 регіони — валлонський, фламандський і брюссельський. У зв'язку з тим, що поділ на громади і регіони територіально не збігається і не відображає усіх особливостей етнополіт. карти країни, утв. 4 т. з. лінгвістичні регіони — франкомовний (валлонський), нідерландський (відповідає ареалові фламандського варіанта нідерл. мови), двомовний (Брюссель) і німецькомовний. Складність федеративного державного устрою спричинила визначення Б. як «асиметричної федерації». Таку асиметрію підтверджує і порядок формування рад — представн. органів громад та регіонів. На рівні провінцій і комун населення відповідних адм.-тер. одиниць обирає представн. органи місц. самоврядування — ради. Термін повноважень рад провінцій — 4 роки, рад комун — 6 років. Представником викон. влади в провінції є губернатор, в комуні — мер. Б. — член ООН з 1945, Європейського Союзу, НАТО та ін. міжнар. організацій. Входить до Бенілюксу.

Дип. відносини України з Б. встановлено 10.III 1992. В. М. Шапова.1.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]