БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1651

- угода між польс. урядом і гетьманом України Б. Хмельницьким. Укладена в м. Білій Церкві (тепер Київ, обл.) 18(28).IX 1651. Стала наслідком поразки укр. селянсько-козацького війська від польс. армії під м. Берестечком (тепер Волин, обл.). Умови угоди були важкими для України. Різко обмежувалися її права. Кількість реєстр, козацтва скоротилася наполовину — до 20 тис. чол., з правом мешкати тільки в корол. володіннях. Виключені з реєстру козаки поверталися під владу польс. панів. Автономію дістало лише Київське воєводство; Брацлавське і Чернігівське знову мали підпорядковуватися польс. урядові. Гетьман України мусив допустити польс. шляхту до її маєтків. Він позбавлявся права самост. дип. зносин з іноз. д-вами і зобов'язувався розірвати військ, союз з Крим, ханством.

Тяжкі умови договору Б. Хмельницький розглядав як тимчасовий компроміс, що давав перепочинок для розгортання дальшої боротьби проти владарювання Польщі. В травні 1652 Б. Хмельницький відновив війну з Польщею і договір втратив силу. 1653 побл. Жванця (тепер село Хмельн. обл.) було укладено нову мирну угоду на засадах скасування Б. д. 1651 і відновлення дії Зборівського договору 1649. Однак укр. сторона істотно змінила орієнтацію — виступила за союз з Москвою. Переговори з цар. урядом завершилися Переяславською радою 1654, підписанням того ж року т. з. Московського договору.

Літ.: Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький. К., 1954; Історія д-ви і права України. Хрестоматія. К., 1996.

В. А. Чехович.