Навигация
 
бер-брак
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

БОЯРИ

— верхівка панівного класу в Київ. Русі, Галицько-Волинському, Володимиро-Суздальському та ін. князівствах, Моск. царстві, Молдові та ін. Візант. літописи згадують бояр Русі ще 764. У Київ. Русі Б., або болярами, називали великих феодалів-зем-левласників, які поділялися на «старців», що виділилися під час розкладу родового ладу і становили панівну верхівку феод, сусп-ва, і «мужів-воїнів», котрі служили у військ, дружинах великих та удільних князів. У період феод, роздробленості Б. брали активну участь у міжусоб. боротьбі, яка вкрай негативно позначилася на дальшому екон. і політ, розвитку давньорус. князівства, стала однією з причин занепаду Київ. Русі, особливо після монг. навали. Після загарбання укр. земель Литвою і Польщею у 2-й пол. 14 ст. великі Б. пішли на службу до нових сюзеренів, деякі з них (Збаразькі, Острозькі та ін.) одержали титули князів. Частина укр. бояр подалася до Моск. царства. Середні Б. перетворилися на військ, верству, урядовців, дістали шляхет. привілеї, зем. наділи. Переважна більшість збіднілих дрібних Б. протягом 15—16 ст. втратила своє привілейоване становище, злилася з селянством і потрапила у феод, залежність (т. з. панцирні Б.). Лише незначна частина їх з виникненням реєстрового козацтва (1572) була записана до козац. реєстру, ставши козац. старшиною.

Б. були впливовим станом на пн.-сх. землях Київ. Русі, відіграли помітну роль у становленні незалежного Володимиро-Суздальсь-кого князівства, згодом — Моск. царства. Однак у 14—16 ст. вони виступали проти створення Моск. централіз. д-ви. За царя Івана IV, під час опричнини, багато Б. було винищено або заслаНо, що підірвало екон. могутність і політ, позиції боярства. З 15 ст. у

Моск. царстві Б. — це чин, служилі люди вищого розряду, що входили до бояр. думи. Цар Петро І, запроваджуючи в д-ві нові чини, жалував старших Б. у дійсні таємні радники, а молодших — у таємні радники. На поч. 18 ст. титул Б. було скасовано. Найдовше Б. як стан землевласників (склався у 13—14 ст.) протримався у Молдові та Румунії. На тер. Лівобереж. Молдови він скасований після жовт. перевороту у Росії 1917; у Бессарабії — після повернення її до складу СРСР і утворення Молд. Рад. Соціаліст. Республіки; в Румунії — 1945.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]