ВЕРВ
— сільс. громада в Давній Русі та у пд. слов'ян (хорватів). Первісно В. була родовою одиницею, яка об'єднувала групу родичів, що вели спільне господарство. Однак з розпадом род. ладу громад, зв'язки у В. стають домінуючими, і громада поступово перетворюється на тер. організацію. Але пережитки род. відносин ще довго зберігалися, тому думки дослідників щодо трактування В. були неоднозначними. Деякі історики вважали В. род. організацією (О. Єфімен-ко), інші — підкреслювали її тер. характер (М. Владимирський-Буданов, Р. Лащенко). Осн. джерелом відомостей про В. є «Руська Правда». її статті відображають В. як сільську тер. громаду, що об'єднувала селян — са-мост. господарів одного або кількох сіл. Члени В. спільно володіли лісами, випасами та ін. угіддями; періодично провадилися переділи орної землі; існувала обов'язкова для усіх членів громади сівозміна. Вони були пов'язані круговою порукою і несли взаємну відповідальність за сплату данини феодалам та за скоєні на тер. В. злочини. Орган управління В. — «копні» збори або віче; судові справи провадив т. з. вервний суд.
M. М. Страхов.
|